Понеділок, Січень 23, 2017 - 11:35

«Не відкладатиму на завтра те, що можна зробити сьогодні…»

Одним з підсумків місцевих виборів 2015 року стало обрання на посади сільських та селищних голів нових людей.  У Броварському районі  у реєстрі цих посадових осіб  з’явилося одразу  13 нових прізвищ. Минуло вже більше року їхньої діяльності. Оцінки можуть бути різними, як і різними є результати  роботи нових очільників громад.  Але загалом можна говорити, що ці населені пункти отримали зовсім інший імпульс для роботи, однозначно – позитивний. І головне, що люди відчувають – у своєму виборі вони по великому рахунку не помилилися.

Наш сайт починає знайомити читачів, жителів району і не тільки, з  тим, що вдалося, а можливо й не вдалося зробити людям з портфелями сільського чи селищного голови.  

…Сільському голові Погребів , що у Броварському районі, 23 грудня минулого року виповнилося  30 років.

У Віталія Крупенка, а мова йде про нього,  не було  ніяких труднощів ані у свій день народження, ані у новорічні дні, коли багато хто  має звичку підсумовувати  прожитий  рік,  з визначенням – який для нього був 2016-й, і з чим він зустрів  своє перше 30-річчя. Рік – однозначно позитивний. У всіх аспектах. І в свої 30 він може сам  собі сміливо сказати – він є успішною людиною.  Погодяться з цим багато людей, в тім числі і його односельці.  

Саме 2016-го  року його чарівна дружина Аня подарувала Віталію двох синів-близнюків Владислава і Віктора на додаток до первістка Максима, котрому 2,5 роки. Саме у 2016-му його улюблена футбольна команда «Десна» (Погреби), де він капітан і грає на позиції правого захисника, дебютувавши  у вищій лізі обласного футболу, одразу «вистрибнула» на підсумкове друге місце. Варто додати, що Віталій Крупенко ще й сам утримує команду – напевно відсотків на 80.

І, нарешті, його перший рік «президентства» у Погребах  вийшов  дуже продуктивним  – це вже стовідсотково..

Передвиборна програма вже перевиконана

У нього немає звички смішить Бога. Віталій Крупенко  не розповідає про свої плани. Він ставить конкретні завдання і домагається їхнього виконання. Каже, що за натурою максималіст. Його передвиборна програма на посаду сільського голови складалася з кількох конкретних пунктів  – будівництво бювету,  за наявності фінансування – асфальтування доріг, продовження освітлення вулиць, створення комунального підприємства.

У Погребах навіть сліпий, пробачте, скаже –  програма перевиконана.  Селяни вже впевнилися, що буквально за рік можна зробити набагато більше, аніж за 10, а то й більше попередніх.  Вони спостерігають за фактичним  відродженням села. Або краще по-іншому – за народженням села іншої якості.

..Бювет зроблений.  Зі скважиною на 128 метрів, з красивим дахом від місцевого коваля, на верхівці якого  - м’яч, територія навколо заасфальтована. Поступово погребці, котрі відчувають потребу у якісній воді, звикають, що гарну воду тепер не треба везти звідкілясь, а вона вже є у їхньому селі.

Дороги? Тут і взагалі – революція. Капітальним будівництвом охопили сім сільських вулиць, загальний кілометраж свіжого асфальту – понад 4 км.  Асфальтування Погреби не бачили, як мінімум,  років п’ять.  До цього лише дірки заліплювали.

Освітлення продовжили. Тепер його мають усі вулиці. Цифри кажуть самі за себе. Якщо до головування Крупенка село мало 184 ліхтарі, то за останній рік їх кількість зросла до 484-х. Комунальне підприємство починає працювати у селі з 1 січня 17-го.

Аби перелік зробленого за рік обмежився лише цими пунктами, то вже можна було б бити у радісні дзвони. Але – то лише частина. Якось щойно обраний сільський голова завітав до школи   для вивчення проблем і для нього рідного навчального закладу. Завгосп запропонував:

  • Якщо Ви хочете дізнатись, яким пріоритетним буде Ваше завдання як голови сільської ради на найближчі місяці, давайте піднімемося на дах.

Віталій Крупенко погодився.  Виліз, глянув і зрозумів, за що візьметься у першу чергу  – дах школи, який вже був схожим на  решето, який не ремонтувався з часу відкриття школи, з 1969 року. 

Сільський голова не просто сам з головою занурився  у розв’язанні цієї проблеми. Він розумів, що потрібно залучати фінанси  ззовні, своїм сільським бюджетом вони не впораються. Одразу відгукнувся народний депутат Павло Різаненко. За його участі вдалося  отримати кошти на ремонт даху Погребської школи з державного бюджету . Потрібну  суму – а це майже 1,5 мільйони гривень з державного та обласного бюджетів отримали.  Дах відремонтували, нові вхідні двері поставили, закінчили заміну вікон. У зиму школа увійшла у режимі спокійної робботи.

Село  має відеоспостереження

Ще в  активі 2016-го у Погребах :  облаштували тротуари, на центральному перехресті села, яке завжди мало характер аварійно небезпечного,   встановили …світлофор. Багато хто не вірив, що це вдасться зробити за досить короткий час. Сільський голова змусив скептиків змовкнути і навіть по-доброму дивуватися.  Кількість аварій різко зменшилася, стало набагато спокійніше, цивільніше.

На ще більшу цивільність у сільській раді сподіваються після остаточного завершення   тут облаштування  відеоспостереженням. Так, у селі Погреби, у котрому офіційно проживають майже 2700 чоловік, а не офіційно – під п’ять тисяч,  поки у тестовому режимі, але вже працюють 12 відеокамер. Ефект вже є. З допомогою них  кримінальній поліції з Троєщини вдалося навіть затримати за розпізнаним номером автомобіля  квартирних крадіїв. Кількість камер поступово збільшуватимуть.

  • Були випадки, коли хтось у селі бив щойно встановлені ліхтарі, пошкоджував дитячий майданчик. Зараз люди вже знають, що ведеться спостереження, і подібні інциденти  припинилися, - говорить сільський голова.

Якщо стадіон – то найкращий, якщо команда – то лише чемпіон

…Згадка про м‘яч, яким прикрасили дах бювету у Погребах, невипадкова. Можна сказати, що саме з цього  почався  шлях молодого хлопчини до його нинішнього статусу. Йому, корінному   погребцю, на той час студенту, безмежно закоханому  у футбол, було і соромно, і боляче, що село не мало  нормального стадіона, що на ньому випасається худоба, а поляною їздять мотоцикли. Команда сільська  навіть у Броварському районі не котувалася.

Разом з однодумцями поставив собі завдання. Якщо стадіон – то найкращий в районі. Якщо команда – то чемпіон. Через деякий час колектив  таких же як він небайдужих, серед яких неодмінно треба назвати Андрія Гречаного, Вячеслава Руженцева, Дмитра Мануйленка,   свого домігся – стадіон за якістю поляни справді найкращий, і не тільки в районі. «Десна» вже стала багаторічним чемпіоном району, успішно вийшла на обласний та, як аматорський колектив, - навіть  всеукраїнський рівень.

То чому б не зробити Погреби   найкращими,  принаймні в районі? Для нього це не риторичне запитання.

  • Село має дуже унікальне географічне розташування,  у нас придеснянська територія,гарні місця для відпочинку, розвитку туризму,  маємо неабиякий економічний потенціал. Тобто, ми маємо всі можливості стати не гірше, а то й краще тієї ж Кончі-Заспи, - каже Віталій.

І він переконаний, що років через 10-15 у Погребах буде дуже престижним мати житло.

З конкретними планами, але й  з  намірами  робити село абсолютно іншим він йшов на сільського голову. Виграв вибори легко. Серед трьох претендентів набрав 74% голосів. Не дивлячись на молодий вік – на час виборчих перегонів йому не виповнилося ще й 29-и  – люди довірили йому.  Саме тому, що вже бачили – ці хлопці , а йшлося про команду однодумців, слів на вітер не кидають.  Поставили для себе завдання – виконали.

Виходячи з реальних результатів першого року роботи сільського голови та його команди, виборці не помилилися.  Справи рухаються. Сам Віталій на сьогодні визначив для себе, як мінімум, два ключові завдання, вирішення яких  дозволить Погребам розвиватися, і розвиватися  динамічно. І навпаки не вирішення  проблеми гальмуватиме поступ вперед. Цього він допустити не може. Найперша із проблем   – генеральний план розвитку.

  • На превеликий жаль,  раніше двічі підходили до його написання, але так і не довели справу до кінця. Цим і пояснюється практично хаотичний характер розвитку села, - розповідає Віталій Крупенко. – Думаю, у 2017-му  ми завершимо роботу над генпланом. Без нього до нас не можуть зайти інвестори, серед яких є й  крупні. То про який розвиток можна говорити? Навіть не можуть оформити свої земельні ділянки наші 18 атовців, яким ми вже  виділили їх.

Сільський голова практично спить з генпланом, продумуючи найменшу деталь, дискутуючи разом з однодумцями кожне питання.

Ще одна гостра проблема – відсутність достатніх енергопотужностей. Взимку у селі  більше 160 кіловат  не буває. Це  не  тільки прикрість для жителів села. Це і серйозний бар’єр , аби нарощувати промисловий потенціал Погребів, та в підсумку збільшувати доходи до сільської казни, котра цього року, до речі,  перевиконується на 140%.

  • Ми неодмінно будемо інтенсивно рухатися у плані побудови ще одного трансформатора, що вирішить цю проблему для Погребів, - упевнено говорить сільський голова.

Він вже рухається до мети,  провівши відповідні перемовини.

…Віталій Крупенко не заперечує свою успішність.  А складовими  позитивного результату вважає  здатність ефективно комунікувати  з людьми - представниками бізнесу, з владними структурами, з депутатами та односельцями. До речі, завдяки цьому вже чимало підприємств, розташованих на території села,   перереєстрували свій бізнес   на користь Погребів. Чого раніше не було.  «Не просто рухається процес,- зауважує він. – Але з підприємцями треба говорити, треба переконувати».

Ще одна складова – працездатність.  У Погребах вже звикли, що сільського голову можна знайти на робочому місці і після 5-ї вечора. Він за графіком  закриває свій кабінет  лише тоді, коли поспішає на тренування своєї футбольної команди.

Роботу апарату сільської ради Віталій Крупенко  модернізує. На часі – омолодження колективу. Він про це відверто говорить з людьми.  Сільський голова підбирає команду креативних, хто вміє не тільки виконувати, а й продукувати ідеї.

  • У  мене таке правило – якщо працювати, то працювати. Я не прийшов сюди сидіти чи щось пересидіти,чи до чогось досидітися, - ділиться пан Віталій. -  я за характером максималіст. Ставлю перед собою завдання, і вперто йду до його виконання. І ніколи не відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Анатолій Гаркуша