П'ятниця, Травень 20, 2016 - 16:35

Андрій Василенко: «В Україні важко, але можливо працювати чесно»

Василенко: На жаль, в Україні і донині не викорінений принцип, який особливо великого розквіту набув за Януковича...
фото: https://www.facebook.com/profile.php?id=100010011198154&fref=ts
Інтерв’ю з директором ДП «Зееландія» Андрієм Василенком. Частина друга

Країна, де безбожно крадуть. Країна, де живуть ледарі. Країна, де не діють закони. Все це – про Україну. Такий висновок для себе зробили свого часу власники голландської компанії «Зееландія».

Компанія, якій вже більше 100 років, котра має високий статус «Королівська» і бездоганну репутацію в усьому світі.

Фактично тоді голландський інвестор поставив  на Україні хрест. Але буквально через кілька  років знайшлася людина, котра  переконала  їх повернутися до проекту «Зееландія в Україні», хто не тільки на словах, але на ділі продемонстрував за короткий час абсолютно протилежне.

Андрій Василенко (А.В.): «Голландці мали всі підстави так думати про нашу державу. Десь  у році 1997-98-му тодішній український партнер «Зееландії», котрий займався реалізацією тут їхньої продукції, вчергове взяв велику партію на реалізацією, але гроші потім так і не повернув. Зник. Спритні ділки взяли гроші й – кінці у воду, тобто – виїхали десь навіть з України. Щоб не знайшли. Тоді ж голландці сформували свою  думку й про правоохоронну та судову систему у нас. Зрозуміло, яка це була думка, оскільки ніхто нікого не знайшов…»

…Андрій Василенко, а він працював у компанії, яка допомагала будувати підприємства  «Zeelandia» у Польщі та Румунії, спробував голландців переконати у протилежному – що в Україні  живуть не злодії, далеко не ледарі, що це країна, з котрою можна працювати. І як показало вже найближче майбутнє – працювати успішно.

Майбутній директор 25-річного на той час віку дав власникам «Зееландії» три обіцянки і сміливо поставив перед ними три умови. Андрій Василенко пообіцяв: 1 - він буде вчитися, бо ж не знав взагалі, як і з чого печуть  хліб та мав дуже скромний управлінський досвід; 2 - буде працювати не покладаючи рук,  і ще одна обіцянка, 3-а –  він не буде красти.

З іншого боку – три умови.

А.В.: «Перша –  у мене на підприємстві не повинно бути так званого «смотрящего». Подібна  практика є, коли власники призначають у дочірніх підприємствах,  наприклад,  заступника,  щоб було своє «око». Я категоричний противник цього. Ви можете, сказав я голландцям, постійно перевіряти мене, але «смотрящего» не має бути. Друга умова – щоб нам це не коштувало, ми будемо платити всі податки, зарплати тільки офіційні, тобто абсолютно прозора фінансова діяльність. Якщо це виявиться занадто дорого, то ми закриваємося. Остання умова – якщо підприємство стає прибутковим, то ми певну частину коштів обовязково спрямовуємо на благодійність».

Зрозуміло, що були ще й домовленості чисто економічного, фінансового характеру, закріплені у  офіційних документах, контрактах. Зокрема, там зазначалося, що  дочірня  компанія в Україні на прибутковість має вийти через п’ять років. На прибутковість броварський підрозділ компанії «Зееландії»  вийшов  через …один рік. І далі – тільки зростання прибутків. Останні 5-7 років «Зееландію» можна назвати надзвичайно успішною.

А.В.: «Я дуже задоволений з того, що  мої життєві принципи співпали  з тими, чого дотримуються і голландці. Тобто, тільки чесна, прозора діяльність. Проілюструю це одним прикладом. Ми почали працювати, завозити продукцію, зрозуміло, йдеться про достатньо великі об’єми. І нам одразу стали пропонувати українські митники суттєво скоротити наші витрати:  тільки на одній машині - 10 тисяч євро , за рік це становило сотні тисяч євро. Але за єдиної  умови – якщо митникам платити частину «зекономлених» коштів готівкою. Голландцям я розповів. Мене тішить, що вони не пішли на порушення законів. При цьому вони говорять так: «Зееландія» працює вже більше 100 років, і ми хочемо працювати ще, як мінімум, сто. Тому ми навіть не розглядатимемо варіант: зекономити сьогодні 10 тисяч євро, а завтра втратити імідж».

«Якщо ти вже живеш в Україні – ти практично злодій…»

…Насправді, продовжує Андрій Василенко, працювати в Україні чесно важко, і навіть надзвичайно важко. Але – можливо. Додає, що таких компаній у нас як «Зееландія», хто діє прозоро, багато.

А.В.: «На жаль, в Україні і донині не викорінений принцип, який особливо великого розквіту набув за Януковича і яким послуговується правоохоронна система, а особливо - податківці. Фактично це  так: якщо ти просто живеш в цій країні – ти вже злодій, якщо займаєшся бізнесом – великий злодій. Ну а якщо у тебе успішний бізнес, то залишається лише довести, що ти злодій-рецидивіст»

Українська система тиснула і на «Зееландію» - ну як же так, вискочки, «панімаєш». Хабарі не платять, все в них по-білому. Так просто не може бути апріорі за уявленням тих же броварських слідчих, податківців. Один із слідчих УБЕЗа  ніяк не міг повірити, що у «Зееландії» немає своє служби безпеки. У його голові це ніяк не вкладалося.

У «Зееландії» справді її немає. Андрій Василенко вважає, що присутність служби безпеки – то, по-перше, вже надання переваги конкурентам, бо затрачаються додаткові кошти.  По-друге,  працівники служби безпеки –як правило, перші розкрадачі на підприємстві. А боротися з крадійством треба іншим способом.

А.В.: «Біда у тому, що і податківці, і тодішні міліціонери навіть уявити не можуть, що хтось може працювати чесно. Їх вчили у кожному бачити порушника. Тому, якщо податківець йде з перевіркою, йому ставиться цілком конкретне завдання. Якщо це підприємство з певним рівнем обігу, то відповідно й штраф має бути певного рівня. Немає за що виписувати штраф? Такого не може бути! Знайдеш – кажуть інспектору! Просто провалля між роботою податківців у тій же Голландії. Там вони фактично виступають у ролі аудиторів. Під час перевірки  кажуть так:  ми розуміємо, що ви десь не встежили, допустили там і там помилку. Будь ласка, виправте. Якщо ви цього не зробили, вони вдруге попереджають. І лише за тим, якщо ви й цього разу не зробили відповідні висновки,  – штрафні санкції».

Зрозуміло, що помножити «Зееландію» на «ноль», як це траплялося з багатьма українськими підприємствами, або просто, а таке було в моді за часів президента-втікача, - «отжать», не наважилися. Все ж – «дочка» голландської компанії. Побоювались міжнародного скандалу.

 Але  скачати бажані кошти  із неслухняного підприємства ой як хотілося. Не вдалося, більше того – «Зееландія» виграла судові справи.

Після цього українські правоохоронці, у даному  випадку – броварські,   вдалися теж до давно випробуваного,  у переважній більшості ефективного  інструментарію –  кримінальна  справа  проти керівника. Знов-таки, її порушили  за абсолютно надуманими мотивами. Сьогодні Андрій Василенко каже: «Невідомо, як би повернулося все для нього, але врятував Майдан».

…Керівник української «Зееландії» вважає, що боротися з крадіжками з допомогою чи служби охорони підприємс тва, лише штрафами неефективно. Краще, коли людина просто боятиметься втратити роботу, їй це буде невигідно. 

Навряд чи в  компанії знайдете хоч одного такого, хто сам хоче піти із «Зееландії». Плинність кадрів надзвичайно низька. Не дивно, коли у тебе біла зарплата, і  досить пристойна.  Коли сучасні умови роботи. Коли  комфортні стосунки. Коли  підприємство йде тобі назустріч та є можливість отримати кредит у разі нагальної життєвої необхідності. Безвідсотковий. Коли ти бачиш, що, як  ближнє керівництво, так і дальнє, тобто голландське, не налаштовано  збагачуватися будь-що, а налаштоване розумно вести бізнес.  Тому  показники прибутковості «Зееландії» зростають із року в рік.

Навряд чи хтось втіче звідси, дізнавшись ось такий факт.

А.В.: «У листопаді 14-го мені зателефонував з  Голландії один з керівників компанії. А ви ж пам’ятаєте, які надзвичайно складні часи ми тоді переживали. Він і каже: «Андрію, у вас важкий період. Але  показники тим не менше добрі. Оскільки людям в Україні зараз непросто, то виплатіть  їм за листопад подвійну (!) зарплату. » І це крім вже звичних річних премій тощо».

Тут хочеться  сфотографувати навіть …туалети

Одним з рецептів успіху «Зееландії» є  також розумні  витрати на реальні потреби.  З одного боку українське підприємство не попросило жодної зайвої копійки інвестицій. Розвиваються, розширюються за рахунок власних зароблених коштів. З другого – за всі роки існування броварської «Зееландії» голландські власники не забрали собі ані цента дивідендів. Вони заохочують реінвестування та сталий розвиток.

Зайве тут собі не дозволяють, так прийнято. Керівництво не їздить на шикарних позашляховиках, не літає бізнес-класом тощо.  І це не показна скромність, це природний для них стан речей. Як і займатися благодійництвом. Останнє, до речі, прописане в статуті підприємства. Тому кожен працівник офісу мінімум раз на рік відвідує дітей з обмеженими можливостями.  Приносять їм подарунки не тільки від підприємства, але й від себе особисто.

Тут прийнято  створювати  належні, комфортні умови для роботи, для перебування на підприємстві.  Будете, можливо, дивуватися, але на «Зееландії»  автор із задоволенням фотографував …туалети. Ні, нічого незвичайного в плитці чи унітазі немає. Просто двері там зроблені  «а-ля Львів».  Хтось із підлеглих запропонував,а  директор підтримав.

Коли ж заходите на підприємство, то ніби потрапляєте до Голландії – чистої, чепурненької. Тут стінка зроблена із червоної цегли, акуратненькі вікна. «Це була ідея моєї дружини  - зробити маленький куточок її батьківщини, - каже пан Андрій. – Цеглу справді завезли із Голландії».

Людина працюватиме ефективно, коли для цього будуть створені відповідні умови – зарплата, стосунки, перспектива тощо. Так тут вважають, і так тут роблять. Зараз у колективі працюють  спеціалісти, знання та навики яких затребувані у багатьох країнах. До 2018 року на український офіс компанії ставить завдання, аби 50 відсотків штатних працівників володіли англійською.

А.В.: «Наведу  ще один приклад. Нещодавно у Барселоні ми проводили щорічні збори директорів «Зееландії», за підсумками року. Одразу скажу: компанія дуже успішно розвивається, дуже прибуткова. Але ніхто не збирається сісти, умовно кажучи, в крісло, запалити сигару і з фужером коньяку насолоджуватися досягнутим результатом. Нас активно налаштовують – працювати, працювати і працювати, ще ефективніше, ще динамічніше, ні в якому разі не можна зупинятися».

…Плинність кадрів все ж хвилює. Але це вже зовсім інший її рівень.  Спеціалісти в українській «Зееландії» зростають, доходять до кваліфікації, яка дозволяє працевлаштуватися за кордоном. «Звичайно, нам не дуже приємно втрачати такі кадри. З іншого боку, ми задоволені з того, що на наших фахівців є попит за межами України. До речі, саме наш, український спеціаліст нині займається запуском виробництва «Зееландії» у …Кенії», - каже пан Андрій.

Палки в колеса ставлять і донині

…Здавалось би владі, а тим паче місцевій, брати  б такі підприємства як броварська «Зееландія» за взірець, як приклад  чесної роботи, всім розказувати і показувати – це не мрія, це українська реальність.  Але – ні. Навіть зараз, у після майданний період,  державні органи, чиновники продовжують ставити палки в колеса. Тричі «Зееландії», наприклад,  повертали документи щодо дозволу на введення в експлуатацію   побудованого приміщення. Під будь-якими  дріб’язковими підставами – то кома не там, то в адресі проживання керівника не вказано індексу.

А.В.: «Причому діють вони як би й  у рамках закону, прийнятих в Україні норм. Але ж головне, що вони не налаштовані допомогти, а навпаки – завадити. Тримають у себе протокол  до останнього відведеного для цього дня, а потім повідомляють – ось там у вас щось не гаразд. І знову ми по-новому подаємо їх, виправивши якусь там незначну помилку. Знову вони витримують відведені дні. І лише на  20-й  кажуть – ой, а ось тут ви неправильно вказали адресу чи ще щось там...».

Нічого дивного, на жаль, в цьому для нас немає.  Дивно те, що паразитичну систему ніхто не поспішає ламати – ні центральна влада, ні місцева, котра здавалось би в першу чергу мала бути зацікавлена, щоб подібні «Зееландії» підприємства  працювали ритмічно, успішно. Тим паче, що нові потужності – то додаткові робочі місця.

А.В.: «Я би не сказав, що нічого у нас не змінюється. Суттєво, наприклад, зменшилося податкове навантаження  на заробітну плату. Таким підприємствам як «Зееландія», хто працює прозоро, це відчутно. Зменшилася кількість різноманітних паперів під час проходження митниці  тощо. Зрозуміло, що особливо після Майдану нам хочеться швидких і кардинальних змін. Повторю: в Україні набагато важче працювати чесно, забезпечити достойним рівнем доходів свою родину, аніж  у тій же Голландії. Але у нас іншого шляху немає. Лише невідворотність змін забезпечить нам подолання цієї непростої дороги. Вірю, що ми не зійдемо з неї, а поступово, крок за кроком, пройдемо шлях побудови цивілізованого суспільства…»

Записав Анатолій Гаркуша